Законом № 4766-VI, який діє з 14.06.2012., передбачено, що приватизовані кожним з подружжя житло та земельна ділянка є особистою, індивідуальною власністю кожного з них. Таким чином, правові норми, що регламентують приналежність подружжю приватизованого в шлюбі майна, повернулися на круги своя. Колись СК не містив положень про «загальний спільний» статус приватизованого і подібне майно розглядалося як таке, що належить кожному з подружжя окремо. Внесені до Сімейного кодексу з цього питання зміни призвели до абсурдної ситуації, при якій чоловік-іноземець отримував право на половину того, що приватизував (отримав від держави безкоштовно) чоловік з українським громадянством. Схаменувшись депутати внесли на розгляд законопроект № 8639 (і прийняли його як закон), що передбачав, що приватизована земля не може бути спільною сумісною власністю подружжя, якщо один з них - іноземець. Однак Президент ветував прийнятий Закон зі своїми пропозиціями. Пропозиції його змінили не лише назву Закону, а й саму його суть. Глава держави виходив з того, «приватизацію житла та земельної ділянки слід розглядати як персоніфіковані правові відносини між державою і громадянином України, що виникають з приводу безоплатної передачі державного майна чітко визначеному власникові». Таким чином, майно, набуте громадянином України під час приватизації, має ознаки особистої власності кожного з подружжя. І не тільки в тому випадку, якщо другий з подружжя - іноземець.