Сьогодні ми розглянемо такі питання: з ким з родичів можна прописати дитину відповідно до законодавства України, права дитини на прописку, документи, потрібні для прописки, терміни прописки і штраф за несвоєчасну прописку. З ким можна прописати дитину Спираючись на чинне законодавство, місце прописки дитини напряму залежить від його віку. Цивільний кодекс України (ЦК) встановлює наступні правила відносно прописки дітей: • Місцем проживання дитини, яка не досягла 10 років, вважається місце проживання її батьків чи одного з них, з яким дитина проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК). Тим самим, з народження і до настання віку 10-ти років, дитина має право проживання - і, відповідно, може бути прописаний - лише з батьками або одним з них. Тому прописати дитину, наприклад, у бабусі чи родичів за умови, що жоден із батьків там не прописаний, згідно із законодавством не можна. Але не забуваймо, що це стосується тільки дітей, які не досягли 10 років. • Місцем проживання дитини віком від 10 до 14 років вважається місце проживання її батьків або ж одного з батьків, з яким дитина живе, якщо інше місце проживання не встановлене узгоджено між дитиною та батьками (ч. 3 ст. 29 ЦК). Дана норма говорить про те, що дитина віком від 10 до 14 років може проживати і бути прописаний - окремо від батьків у випадку, якщо і обидва з них, і дитина, в тому числі згодні. Незаконними вважаються відмови ЖЕКів у прописці дитини в цьому віці за адресою, де ні один батько дитини не прописаний. • Дитина, якій виповнилося 14 років, може вільно вибирати місце для проживання (ч. 2 ст. 29 ЦК). Тим самим, по досягненні дитиною 14 років, він його можна зареєструвати в будь-якому місці на свій розсуд. Відмови ЖЕКів у реєстрації дитини після 14 років за адресою, де жоден з батьків не прописаний (наприклад, у бабусі, будь-яких інших родичів і т.д.), в цьому випадку будуть протизаконними. Подібні положення містить ст. 160 Сімейного кодексу України: «Гарантоване законом право дитини бути прописаним з батьками (одним з батьків)» За ст. 29 ЦК, ст. 160 СК, дитина зобов'язаний проживати разом з батьками. Якщо батьки або один з них, прописані в квартирі (будинку), власниками якого вони не вважаються, прописати дитину до себе вони можуть без згоди власника. Це правило закріплене в частині 2 статті 156 ЖК. Аналогічне правило дійсно, якщо батьки дитини живуть в орендованій квартирі. Згідно з ч. 1 ст. 65 ЖК орендар житла вправі поселити у себе своєї неповнолітньої дитини (дітей) без дозволу інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, і самого господаря житла. Так які документи потрібні для прописка дитини? Щоб зареєструвати місце проживання дитини, потрібно звернутися в ЖЕК за місцем проживання (якщо Ви живете в приватному будинку - звертатися необхідно в паспортний стіл) і подавати наступні документи: • письмову заяву батьків про реєстрацію дитини. Діти від 15 до 18 років подають заяву самостійно; • свідоцтво про народження дитини (якщо дитині немає 16-років - подають його паспорт); • квитанція про оплату держмита або ж документ про звільнення від його сплати (згідно з підпунктом м) пункту 6 Декрету КМУ «Про державне мито», розмір мита для оплати становить 0 грн. 85 коп.); • якщо батьки прописані окремо від дитини, щоб уникнути подвійної реєстрації дитини, другий із батьків зобов'язаний надати довідку з «свого» ЖЕКу про те, що за цією адресою дитина не зареєстрований; • якщо батьки дитини прописані окремо, від другого з них необхідна письмова заява про не заперечення проти реєстрації дитини за адресою першого з батьків; • якщо дитина реєструється вже не вперше - подають два примірники талона зняття з реєстрації («листок вибуття»). Даний талон оформлюється під час виписки з попереднього місця проживання. Терміни прописки новонародженого і штраф за несвоєчасну прописку Питання про терміни прописки новонародженого малюка сьогодні дуже спірне. З одного боку, щойно народжені - не пересічні громадяни, у них спеціальний статус, але, терміни прописки для них законодавство нашої держави не встановило. З іншого боку, є терміни прописки (реєстрації за місцем проживання), які передбачені для всіх без винятку громадян України. Так, згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» частини 1 статті 6, громадяни України повинні в протягом десяти днів після закінчення прибуття на нове місце проживання зареєструвати його. При формальному підході виходить, що і новонародженого повинні реєструвати на адресу батьків (одного з батьків) на термін 10 днів з моменту переїзду на нове місце проживання. Очевидна суперечність: щоб отримати свідоцтво про народження дитини дають 1 місяць, а на його прописку - 10 днів? Однак такий, на жаль, закон ... Але, навіть органи влади на Україні визнали, що період реєстрації в 10 днів, по відношенню до новонароджених неможливо застосувати. На офіційному сайті Кабінету Міністрів України важить роз'яснення, згідно з яким Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не має положень про реєстрацію новонароджених, а тому прописка дитини є можливою лише за необхідності, оформлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в органах праці та соціального захисту громадян. Всю аргументацію ми наводимо по причині широко поширеною проблемою, коли паспортний стіл вимагає оплати штрафу за несвоєчасну реєстрацію дитини. Справа в тому, що, як говорилося вище, за законом зареєструватися необхідно протягом 10 днів з дня прибуття на нове місце проживання. Якщо реєстрація здійснюється пізніше цього строку, подібна дія тягне штраф - згідно зі ст. 197 Кодексу про адміністративні правопорушення, в розмірі від 17 до 51 грн. Штраф застосовується незалежно від періоду, який був проведений дитиною без реєстрації - рік, два чи більше. На практиці ж паспортний стіл надходить по-різному: деякі суворо вимагають сплатити штрафи за порушення термінів прописки, інші ж немає. Ми в свою чергу хочемо зазначити наступне. По букві закону, сьогодні, штрафувати за порушення термінів реєстрації навіть новонароджених - можливо. З іншого боку, подібний стан речей в корені невірно (і переважна частина батьків в даній ситуації вважаються «порушниками»), і справедливим стане твердження про те, що реєструвати малюків батькам варто в міру необхідності. В крайньому випадку, якщо чиновники зажадають заплатити штраф, можна стверджувати, що дитина до цього проживав за іншою адресою, а не по тому, по якому сьогодні збираються реєструвати - в такому випадку підстав для сплати штрафу немає.